Головна » Головне » Князь Брошнівський. Або 90-ті назавжди.

Князь Брошнівський. Або 90-ті назавжди.

Україна перебуває в перманентному стані реформ і різних змін. Змін адміністративно-територіального устрою, податкової системи, міліція стає поліцією, змінюються Президенти, Уряди, голови адміністрацій, різні чиновники тощо. Змінюється майже все. Деколи змінюються і люди. Але є в нашій державі окрема категорія людей, яких прийнято називати «місцевими князями». Вони є в кожній області. Це не унікальне явище. Можна сказати це атрибут нашого життя, життя нашої державної системи. І воно незмінне, як явище.

Герой нашого матеріалу один з таких князьків – Анатолій Дирів. Житель Брошнів-Осади, невеличкого містечка на Івано-Франківщині. Колишній народний обранець, стандартний політичний перешиванець, який пройшов і вижив у суворих львівських 90-х, встиг побувати в декількох партіях, вміло орієнтуючись та використовуючи народну підтримку на тому чи іншому етапі політичного життя країни. І зрозуміло, що для таких, як пан Дирів гроші не проблема і не ціль, а засіб.

Щоб не бути голослівними, ми поспілкувалися з місцевими мешканцями і варто відмітити, що Анатолій Дирів, у самій Брошнів-Осаді і наближених до неї Долинського та Рожнятівського районів, користується своєрідним авторитетом. Якщо узагальнити його збірний образ, то на думку приходить заїжджена фраза: «Техас мають право грабувати тільки техасці».

У період його депутатства, жодна кадрова перестановка на його окрузі, від посади директора дитячого садка до начальника місцевої поліції не оминала інтересу пана Диріва. Він впливав на все і на всіх. Хоча звичайно і дбав про своїх виборців. Залучав бюджетні кошти на ремонт доріг, об’єктів інфраструктури, соціальної сфери тощо. Але також під освоєння цих шалених грошей він залучав і своїх підрядників. Чужі чи випадкові фірми там не працювали.

         Все змінилось у 2019 році. Наш герой програв вибори мажоритарнику від «Слуг народу» і ситуація різко змінилася. Ті люди, які завжди були «під контролем» Анатолія Диріва почали змінювати свій курс. Не сама краща риса людської натури, але такий світ.

Зрештою втрата частини свого «оточення» не так збентежила А.Диріва, як втрата контролю над ситуацією в районах та можливості освоювати на них бюджетні кошти. Додаткового удару по амбіціях князя Анатолія завдала адмінреформа, завдяки якій райони були поділені на об’єднані тергромади зі своїм самоврядуванням, контролювати яке, на відміну від двох райрад, за відсутності доступу до бюджетної кормушки стало важко.
    
Але наш герой, як ми вже згадували, вижив на вулицях Львова під час 90-х і не звик здаватися без бою. Методи звичайно змінилися, однак інстинкт наживи не зник, а тільки загострився. 

Оговтавшись від таких неприємностей та витримавши паузу Анатолій Дирів пішов у наступ. Володіючи підтримкою у самій Брошнів-Осаді, йому вдалося буквально посадити в крісло селищного голови контрольованого Тараса Манорика, якого для певності обклав чи то пак підсилив своїми людьми. Також до активу нашого героя слід віднести голову Перегінської громади Ірину Люклян, такий собі «троянський кінь» у партії «Слуга народу».

Паралельно триває робота над усуненням з посади голови Долинської громади свободівця Івана Диріва, який зайняв принципову позицію щодо свого однофамільця та поки, що намагається опиратися тиску.

Місцеві жителі розказують, що нетривалий період втрати місцевим князем контролю над ситуацією вже минув. Він знову почав активно втручатися в кадрові призначення, особливо в Брошнів-Осадівські та Перегінській громадах, лобіювати у своїх інтересах різноманітні земельні питання прийняття, яких керованими радами не завжди корелюється та відповідає Законам України тощо.

Техас знову грабує техасець. І цей грабунок має конкретну мету. Анатолій Дирів планує поборотися за місце в парламенті. Цікаво буде побачити, від якої партії цього разу він висуватиме свою кандидатуру та, які ідеологічні постулати відстоюватиме.

Зрештою, яка б партія його не прийняла до свого лона, він буде щирим і найпалкішим її адептом, готовим рвати на собі сорочку для відстоювання її інтересів, не забуваючи при цьому застосовувати силу слова і слово сили, підкріплене кулаком твердого господарника князя Брошнів-Осадівського Анатолія Диріва.
Пішов в дупу

1 комментарій

GladysGow 24 грудня 2021 10:29
Руслан Сергеевич Пичугин родился в Москве 14 апреля 1989 года, его отец работал инженером, а потом стал бизнесменом, мать трудилась юристом. Родители занимались недвижимостью, продавали квартиры, но в 2000 году с деньгами стало плохо. Тогда семейство вспомнило про земельный участок в Подмосковье и решило сдать его в аренду. Дело пошло, предприниматели начали скупать земли у крестьян и к 2007 году приобрели 2500 гектаров.
  • Нравится
  • 0
Хто ви: *
Ваш e-mail: *
Код: оновити, якщо не видно коду
Введіть код:

Спорт